Ти не бачив мене з середини...
Ти не бачив мене зсередини, Тож не намагайся бачити мене повністю. Перше враження зазвичай неправильне, Тому якщо тобі важко, не шукай усіх відповідей. Немає у відношеннях золотої середини. Не можливо підвести рахунки з совістю. А закоханість, зазвичай, явище безпривідне. Якщо слабкий - не шукай слушний момент, день. Я знаю і ти колись зрозумієш - ти спроможний, А на що саме, прийде час - збагнеш.. Хоча, такі як ти зазвичай падають відразу, Так і не дотямивши куди летів. А жаль, мабуть, що слову “зрада“ ти тотожний, І як би не було, ти можеш стати справжнім все ж. Ти любиш робити боляче, практично на рівні екстазу, Ти, мабуть, єдиний хто цього так хотів. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:49:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
866
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392