Ти не бачив мене з середини...
Ти не бачив мене зсередини, Тож не намагайся бачити мене повністю. Перше враження зазвичай неправильне, Тому якщо тобі важко, не шукай усіх відповідей. Немає у відношеннях золотої середини. Не можливо підвести рахунки з совістю. А закоханість, зазвичай, явище безпривідне. Якщо слабкий - не шукай слушний момент, день. Я знаю і ти колись зрозумієш - ти спроможний, А на що саме, прийде час - збагнеш.. Хоча, такі як ти зазвичай падають відразу, Так і не дотямивши куди летів. А жаль, мабуть, що слову “зрада“ ти тотожний, І як би не було, ти можеш стати справжнім все ж. Ти любиш робити боляче, практично на рівні екстазу, Ти, мабуть, єдиний хто цього так хотів. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:49:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3957
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2574