Занадто дорослий
Veronа
Жалюгідною здаюсь собі, наївною дитиною. Він занадто дорослий, задоволення в нього відрізняється. Я малюю собі полуничне майбутнє, як ковтає мій запах із слиною, А він тимчасово, поки я в полі зору зі мною грається. Несерйозно, а я не можу вимагати більшого. Занадто дорослий, щоб грати в ігри довго. Я поринаю ненавмисно з головою, і плачу від висновку поспішного Занадто серйозно для мого дитячого норову, занадто строго. (Збірка "Ночі")
2018-08-22 17:02:55
4
0
Інші вірші поета
Вже.. Несказані слова Таємниця В тиші
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8253
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1879