Занадто дорослий
Жалюгідною здаюсь собі, наївною дитиною. Він занадто дорослий, задоволення в нього відрізняється. Я малюю собі полуничне майбутнє, як ковтає мій запах із слиною, А він тимчасово, поки я в полі зору зі мною грається. Несерйозно, а я не можу вимагати більшого. Занадто дорослий, щоб грати в ігри довго. Я поринаю ненавмисно з головою, і плачу від висновку поспішного Занадто серйозно для мого дитячого норову, занадто строго. (Збірка "Ночі")
2018-08-22 17:02:55
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2190
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16440