Занадто дорослий
Жалюгідною здаюсь собі, наївною дитиною. Він занадто дорослий, задоволення в нього відрізняється. Я малюю собі полуничне майбутнє, як ковтає мій запах із слиною, А він тимчасово, поки я в полі зору зі мною грається. Несерйозно, а я не можу вимагати більшого. Занадто дорослий, щоб грати в ігри довго. Я поринаю ненавмисно з головою, і плачу від висновку поспішного Занадто серйозно для мого дитячого норову, занадто строго. (Збірка "Ночі")
2018-08-22 17:02:55
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2467
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13213