Туди, де веде стежина..
Морана Біла
(18+)
Туди, де веде стежина, де тихий осінній ліс. Де тиха нічна година, де ледь чутний скрип коліс. Холодна була вже стежина, і біжить річечка крові. Та листя вже червоне і щічки її мармурові. Понівечене маленьке тіло дихати більше не взмозі. Багряна була її шия, і річка тече по підлозі.. За шумними лозами лісу, де її ніхто не знайде. І сердце більше не б'ється, куди ця річка тече? Туди, де веде стежина, де тихий осінній ліс. Де тиха нічна година, де ледь чутний скрип коліс..
2023-02-15 14:40:05
4
0
Інші вірші поета
Чи можна журбою прикрити печаль? Ходи до мене, нічко темна А "Я" не проти, що "ВОНА" така торкнись
Інші поети
Marin_a
@_Little_writer_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5642
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9044