Туди, де веде стежина..

Морана Біла

(18+)
Туди, де веде стежина, де тихий осінній ліс. Де тиха нічна година, де ледь чутний скрип коліс. Холодна була вже стежина, і біжить річечка крові. Та листя вже червоне і щічки її мармурові. Понівечене маленьке тіло дихати більше не взмозі. Багряна була її шия, і річка тече по підлозі.. За шумними лозами лісу, де її ніхто не знайде. І сердце більше не б'ється, куди ця річка тече? Туди, де веде стежина, де тихий осінній ліс. Де тиха нічна година, де ледь чутний скрип коліс..

2023-02-15 14:40:05

Інші вірші поета

торкнись А "Я" не проти, що "ВОНА" така Чи можна журбою прикрити печаль? Ходи до мене, нічко темна

Інші поети

R_i_t_a

@freebird

Дмитро Крушевський

@dmitro_krushevskiy

maty Stoun

@marystoun

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1379

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1699