Чи можна журбою прикрити печаль?

Морана Біла

Чи можна журбою прикрити печаль і написані в небі розлуки? Скільки можна в собі зберігати мовчань та сидіти, зв'язавши руки. Скільки можна чекати любові й тепла, коли лівреї долі прекрасні? Коли храми тепер побудовані з скла, ми більш беззахисні, аніж нещасні. Чи потрібно підкорятись змазам життя? О, повірте, точно не треба.. Коли в персах все ще є серцебиття - ми зламаємо кадукам ребра! Кожну ніч сниться мені вертоград стиглих яблунь й привабливих лілій, тихий шепіт лугів і молва цикад сплелился в пестливих обіймах ідилій Як люблю я пістряві каструми природи, й буду вічно берегти нові. З кожним вдохом істини, з кожним вдохом свободи, поки руки мої ще не в крові.. 14.02.2023

2023-02-15 00:08:08

Інші вірші поета

торкнись Я думаю в іншому порядку слів Сердечні крила Туди, де веде стежина..

Інші поети

Ден Щусь

@apocalipt_b

Molaa Nori

@Molaa

Богдан Дубильовський

@bodiadub

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16416

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1820