Чи можна журбою прикрити печаль?
Морана Біла
Чи можна журбою прикрити печаль і написані в небі розлуки? Скільки можна в собі зберігати мовчань та сидіти, зв'язавши руки. Скільки можна чекати любові й тепла, коли лівреї долі прекрасні? Коли храми тепер побудовані з скла, ми більш беззахисні, аніж нещасні. Чи потрібно підкорятись змазам життя? О, повірте, точно не треба.. Коли в персах все ще є серцебиття - ми зламаємо кадукам ребра! Кожну ніч сниться мені вертоград стиглих яблунь й привабливих лілій, тихий шепіт лугів і молва цикад сплелился в пестливих обіймах ідилій Як люблю я пістряві каструми природи, й буду вічно берегти нові. З кожним вдохом істини, з кожним вдохом свободи, поки руки мої ще не в крові.. 14.02.2023
2023-02-15 00:08:08
5
0
Інші вірші поета
Ходи до мене, нічко темна Туди, де веде стежина.. А "Я" не проти, що "ВОНА" така Я думаю в іншому порядку слів
Інші поети
Фія
@sofiaaa_k
hudhaifah Siyad
@hudhaifah_siyad
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1959
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1763