Чи можна журбою прикрити печаль?
Морана Біла
Чи можна журбою прикрити печаль і написані в небі розлуки? Скільки можна в собі зберігати мовчань та сидіти, зв'язавши руки. Скільки можна чекати любові й тепла, коли лівреї долі прекрасні? Коли храми тепер побудовані з скла, ми більш беззахисні, аніж нещасні. Чи потрібно підкорятись змазам життя? О, повірте, точно не треба.. Коли в персах все ще є серцебиття - ми зламаємо кадукам ребра! Кожну ніч сниться мені вертоград стиглих яблунь й привабливих лілій, тихий шепіт лугів і молва цикад сплелился в пестливих обіймах ідилій Як люблю я пістряві каструми природи, й буду вічно берегти нові. З кожним вдохом істини, з кожним вдохом свободи, поки руки мої ще не в крові.. 14.02.2023
2023-02-15 00:08:08
5
0
Інші вірші поета
Я думаю в іншому порядку слів Ходи до мене, нічко темна Сердечні крила Туди, де веде стежина..
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2576
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1418