Чи можна журбою прикрити печаль?
Чи можна журбою прикрити печаль і написані в небі розлуки? Скільки можна в собі зберігати мовчань та сидіти, зв'язавши руки. Скільки можна чекати любові й тепла, коли лівреї долі прекрасні? Коли храми тепер побудовані з скла, ми більш беззахисні, аніж нещасні. Чи потрібно підкорятись змазам життя? О, повірте, точно не треба.. Коли в персах все ще є серцебиття - ми зламаємо кадукам ребра! Кожну ніч сниться мені вертоград стиглих яблунь й привабливих лілій, тихий шепіт лугів і молва цикад сплелился в пестливих обіймах ідилій Як люблю я пістряві каструми природи, й буду вічно берегти нові. З кожним вдохом істини, з кожним вдохом свободи, поки руки мої ще не в крові.. 14.02.2023
2023-02-15 00:08:08
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2387
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2979