Ідучи, озираюсь, шукаю поглядом. Де ж ти? Кохання прийди, або ж допоможи мені відшукати тебе. Чому твій дотик такий болючий? Чому поцілунки будучи палкими і досі палають? Чому твій слід не дає мені дихати?
Поглянь на мене...Чому ти скувалу мої руки? Чому назавжди обрізало мої крила? Мовчи... Твій шепіт отрута . Ти обрізало пташці крила і не даєш злетіти їй до неба. Кохання, постукай у двері, та не як чорна примара, стукай одягнувши на себе правду, довіру, повагу і відданість.
Кохання, чому ти не відкриваєш себе усім? Чому лише обраним дозволяєш доторкнутися до себе, відчути тепло і назавжди, назавжди закрити у серці, прикувавши до твого горла ярмо. Ти дозволяєш назавжди залишити тебе у клітці. Лише питання звучить від тих, хто не зміг тебе золотоволосу нявку спіймати. Питанням і я задаюсь. Чи ті, хто ласкав тебе зможуть зберегти, захистити, пронести крізь життя? Зможуть тебе покласти поруч із собою у домовину?
А чи ті, що ніколи не бачили твоєї вуалі, ті що обділені твоїм шепотом, зможуть пробачити долі за це? Ти поруч? Як ні, то знайди мене. Відшукай того, хто зможе забрати ключі від мого серця і подарує тебе, кохання.
Коли годиник долі зупиниться. Коли стрілки перестануть шептати. Я зможу не здатися і через тисячу пустель обману віднайти тебе... Моя душа засміялася, адже розум будучи моїй на моїй стороні, запитав мою думку,- А чи існує справжнє кохання? Моя душа невгамовно сміється, а серце наповнює своїм ритмом і биттям усе тіло.
На мою думку, такі прості речі повсякденного життя- це маленькі елементи кохання. Адже ми кохаємо людину через якісь невибагливі речі: усмішку, розум відчуття гумору, турботу, чарівні очі, найгарячіше у світі серце, найвітлішу душу.
Цінуючи те, що ми бачимо перед собою, тих кому сьогодні усміхнувся, і те про що подумав, ти зрозумієш і не прогавиш  час, коли до тебе прийде твоє кохання, справжнє кохання. Ти зможеш зберегти його, як зберіг життя, не загубивши і не зганьбивши шанс, який подарувала доля. Кохання, віднайти тих, хто цінуватиме  тебе і не відмовиться, не злякається відповідальності. Тей, хто приручить не силою, не багатством, не хитрістю, а своєю душею, розуміння цінності життя і простою повагою.Саме тей  заслуговує нести відповідальність за тебе, кохання, за те, кого приручили.
                                 Твоя... Назавжди...