Я померла... А він і не помітив...
Привіт, моє кохання! Здається я помираю. А ти і не помітив? Сьогодні ти знов розбив серце. Знов розламав душу на дрібні кусочки. Ти так дивився, а я задихалась, мені весь світ неважливий коли ти торкаєшся. Я не витримаю... Чесно. Я каюся, і прошу прощення, але не зможу тебе забути. Ти мій янгол, мій весняний сад, ти моє сонце. О Боже, що ти є на небі, рятуй мене, я помираю!Рятуй кохання моє, рятуй серце,що ледь б'ється. Ти вічністю для мене будеш, ти моє життя. Я ще ніколи не бажали так. Я ще ніколи не кохала так. Хто винен у смерті моєї душі? Ти? Чи може я, що посміла кохати? Я запитаю, хто? Хто? Я занадто тебе люблю,щоб покинути цей світ. А раптом і справді це останній мій подих? Я не хочу ні життя, ні смерті без тебе. Мені і Царство небесне буде диявольським пеклом без тебе. Мене і янгольські крила не піднесуть до небес, як твоє кохання. Мені і весь світ не милий. Я не хочу ні влади, ні грошей, я не хочу ні сну ні їжі, я відаю все - чесно! Я відаю все лиш, аби отримати тебе. Якщо ти будеш поряд, я зацілую твою шию, я візьму за руку сильно-сильно, аби ніколи не відпустити, я обійму і вдихну твій запах так, аби більше ніколи не дихати. О доле моя, хіба я прошу в тебе багато? Мені не потрібно ні моря, ні океани, ні гори. Мені не потрібна воля. Я готова стати твоєю невільнецею. Я прошу небеса залишити лиш мені серце, щоб відати його тобі, залишити душу, щоб кохання моє було вічним, залишити уста, щоб цілувати твоє чоло, твої губи, твою шию, залишити руки, щоб обійняти тебе і більше ніколи не відпускати. Я щодня прошу, і скорено чекаю, що світ мене почує, і я подарую серце, що вже в'яне щомиті, коли я тебе не бачу. За вінком зривається вітер, а в моєму серці ураган. Моя зима вічна, холодна. Ти ж моє сонце, освіти мою ніч, ти ж моя весна, розтопи моє серце. Ти-мій світ, а увесь світ-це ти.Я померла... А ти і не помітив...
Твоя... Назавжди...
Твоя... Назавжди...
Коментарі