Ти
Згадую той день, Коли твій погляд зустріла. З мільйона людей, Лиш тебе я кортіла. Я несамовито бажала, Дивитись на тебе вічно, Але все це на жаль, Закінчилося трагічно. Мені здавалося, Між нами щось було. Як сильно мені хотілося, Щоб між нами щось вибухнуло. Але ти змусив, мене кричати, Розбив мені серце на тисячі шматків. Змусив мене що ночі ридати, І нагадував про себе мільйони разів. Ти дав мені зрозуміти, Що я для тебе лиш гра. Навіщо тоді знущатись, Навіщо робити це дарма? Я бігла на кожен твій поклик, Забувши про все і про всіх, Я не готова про тебе забути, Але більше принесу тобі втіх. Я стану знову собою, І серце собі поверну. Я більше не піддамся спокусі, І свої почуття на підлогу жбурну. Ти більше ніколи не зможеш, Свої ноги об мене витирати, Я краще себе зламаю, Ніж дозволю тобі свою душу на шматки роздирати.
2020-04-11 12:23:50
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Андрейків
Чудовий вірш
Відповісти
2020-05-13 11:33:15
Подобається
Anna Gera
Відповісти
2020-05-14 18:31:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1994
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1575