Туманний світ це щось шалене...
 Туманний світ це щось шалене, Усе зникає в небуття. Життя там наче навіжене, Усе там перетворюється у сміття. Там люди - хмари, Сірі неначе ті химери. Усі там згорблені та замкнені в собі. Вони мовчать, минаючи усе навколо, І стоїть шалено тиша. Усі бредуть неначе по болоту, І не чути навіть сердечного биття. Вони неначе ті потвори, Усі люди не живі. Навколо лиш одні ворони, Які полюють на хороші сни. Адже це єдина їхня радість, Ці сни - усе їхнє життя. Вони чекають лише старість, Щоб зникнути у небуття.
2021-02-05 13:03:23
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3379
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13186