Тихий шепіт, що кличе униз
Тихий шепіт, що кличе униз, Вона уже в пеклі й тягає розжарений хмиз. Її покарали та забрали життя, Вона тепер навіки спокутує своє буття. У неї горять руки, що нагадують про нього, У неї палають очі, що пам‘ятають постать про постать його. Її прокляли через кохання, Її знищило постійне шалене бажання. Не можна любити сволоту, Через неї лише прогрузнеш в болоту. І вона це все заслужила, Адже своє серце в його руки віддала. Вона свою душу загубила, Адже його на ноги підняла.
2021-04-05 14:33:47
0
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8074
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2527