Крик
Anna Gera
Коли вже йти не має сил, Я хочу просто закричати Не можу думати і спати, І все життя здається сном. Не має сил навіть кричати, І хочеться забути все. Не можу в руки себе взяти, А лиш сидіти і мовчати. І жити вже не має сил, А у душі шалений холод. Не хочу більше йти вперед, А зупинитись і ридати. Здається все уже не тим, І гірко можу лиш ридати. Забутись в сні, Й лиш від немічі кричати.
2020-07-07 18:31:25
4
0
Інші вірші поета
Покинутий острів... Тиша Моя любов постійний біль... Тихий шепіт, що кличе униз
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1685
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12402