Крик
Коли вже йти не має сил, Я хочу просто закричати Не можу думати і спати, І все життя здається сном. Не має сил навіть кричати, І хочеться забути все. Не можу в руки себе взяти, А лиш сидіти і мовчати. І жити вже не має сил, А у душі шалений холод. Не хочу більше йти вперед, А зупинитись і ридати. Здається все уже не тим, І гірко можу лиш ридати. Забутись в сні, Й лиш від немічі кричати.
2020-07-07 18:31:25
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2297
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12842