Крик

Anna Gera

Коли вже йти не має сил, Я хочу просто закричати Не можу думати і спати, І все життя здається сном. Не має сил навіть кричати, І хочеться забути все. Не можу в руки себе взяти, А лиш сидіти і мовчати. І жити вже не має сил, А у душі шалений холод. Не хочу більше йти вперед, А зупинитись і ридати. Здається все уже не тим, І гірко можу лиш ридати. Забутись в сні, Й лиш від немічі кричати.

2020-07-07 18:31:25

Інші вірші поета

Галактика самотності Дівчина привид живе на човні... Покинутий острів... Ти був для мене всім...

Інші поети

Ella Verrremi

@verrremi

Khokh..

@khloudm99

Ляна

@Lyana_kob

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5553

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1178