Скільки часу пройшло...
Anna Gera
Скільки часу пройшло? Не можу пригадати. Навколо все зів'яло, А мені боляче і хочеться кричати. Чому ж любов така несправедлива? Напевно через тих людей, Що звуться — погань паршива, І від яких не відірвати очей. Через них час не повернути, І серце не зібрати з мільйона камінців. Лиш можна у своїй болі утонути, І приховати сліди від рубців. Проте час такий настане, Що біль на другий план відійде, Знайдеться щось більш кохане, Що серце твоє теплом огорне.
2020-04-10 15:04:26
2
0
Інші вірші поета
Крик Моя любов постійний біль... Дівчина привид живе на човні... Сонячне сяйво сковує рухи
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
Аня
@13AmYa05
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4964
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12453