Це все тимчасове явище
Наталья Кропивницкая
Це все тимчасове явище, І навіть, якщо ти спіткнулася. Не кидай життя на звалище, Воно так до тебе горнулося. Малює у небі райдугу, Нехай ще дощить на вулиці. І сонця промінчик знайдеться Для того, щоб ти усміхнулася. Не кидай життя на звалище, Тобі воно небом дароване. Пройшла ти доріжок мало ще, Тому цей маршрут не скасовано. Іди уперед, хоч падаєш, Вставай, хоч колінам боляче, Допоки минуле згадуєш, То доти ти матимеш поручні. 08.10.19
2020-01-28 12:11:35
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Сильний вірш👍👏
Відповісти
2020-01-28 13:01:15
1
Наталья Кропивницкая
@Олександр Гусейнов дякую)
Відповісти
2020-02-03 21:15:19
1
Інші вірші поета
Сезонні тиражі Я закохуюсь в тебе щодня Живи ... Угода з янголом
Інші поети
Queen Morgana
@queenmorgana
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3655
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9460