Це все тимчасове явище
Наталья Кропивницкая
Це все тимчасове явище, І навіть, якщо ти спіткнулася. Не кидай життя на звалище, Воно так до тебе горнулося. Малює у небі райдугу, Нехай ще дощить на вулиці. І сонця промінчик знайдеться Для того, щоб ти усміхнулася. Не кидай життя на звалище, Тобі воно небом дароване. Пройшла ти доріжок мало ще, Тому цей маршрут не скасовано. Іди уперед, хоч падаєш, Вставай, хоч колінам боляче, Допоки минуле згадуєш, То доти ти матимеш поручні. 08.10.19
2020-01-28 12:11:35
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Сильний вірш👍👏
Відповісти
2020-01-28 13:01:15
1
Наталья Кропивницкая
@Олександр Гусейнов дякую)
Відповісти
2020-02-03 21:15:19
1
Інші вірші поета
Буденність В минулий світ немає вороття В твоєму волоссі заплуталась тиша... ДЗВОНИ ПЕЧАЛІ (в.к.)
Інші поети
moon
@martina_calihua99
J 131
@Ju131
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3751
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3868