Просто
Анастасия Дутка
Коли б вже стало все нарешті просто... Просто любити, просто зачекати і сліз з очей стирати вже так пізно, життя навряд нам зможе підіграти... І цінувати просто так за душу, безмірно чисту і політ думок стримувати більше я не мушу, і радісно сказала всім : все ок. Ми любимо завжди за щось конкретне: за погляд ясний і очей блакить та забуваємо усі, що це вже не коректно любити треба, просто посміхнись.. 29.07.2021
2021-08-05 19:25:16
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Цікавий вірш 💫
Відповісти
2021-08-05 21:29:00
Подобається
Анастасия Дутка
@Мілена_Мі вдячна❤️
Відповісти
2021-08-05 21:29:30
Подобається
Інші вірші поета
Потрібно мовчати Туман поцілунків сон і ми зустрілись...
Інші поети
دجن
@3ams
Marcelo Sousa
@marcelo_sousa
Уляна
@Ulyana_New
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2563
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4783