Кайфоломка
Ми познайомилися в пабі. Ти пахла пивом із хмелю. Ти була квітка між бур‘яну. Я вподобав тебе одну. Ступала ніжно між столами, На них ти ставила кружки. Ходили поруч чорти п‘яні, Псували запах твій п‘янкий. Вводити в грішною оману красою вміла завжди ти. І хто називав тебе коханою ступав на хиткії путі. Я все відразу не розгледів: ти – кокетка, жертва – я. І пойло хмільнеє відкинув. Ти із безодні, несвята. 2020р.
2020-08-04 20:14:06
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2502
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9526