Кайфоломка
Ми познайомилися в пабі. Ти пахла пивом із хмелю. Ти була квітка між бур‘яну. Я вподобав тебе одну. Ступала ніжно між столами, На них ти ставила кружки. Ходили поруч чорти п‘яні, Псували запах твій п‘янкий. Вводити в грішною оману красою вміла завжди ти. І хто називав тебе коханою ступав на хиткії путі. Я все відразу не розгледів: ти – кокетка, жертва – я. І пойло хмільнеє відкинув. Ти із безодні, несвята. 2020р.
2020-08-04 20:14:06
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1702
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1564