Відпустіть чорти із пекла...
Наян Коваль
Відпустіть, чорти із пекла, матусю рідную мою. Ви всі синочки люцифера, та відпустіть бо розірву. Не торкайтесь хижі звірі. Це не шмат м‘яса, а душа. Хто торкнеться України, помре від доторку ножа. Ви мешканці болота, ви чужі. Вас прокляли корені народу. Що ж ви зробили? Продали? Продали Заходу за банкноту? Ви вже не люди, а мерці. Вам байдуже на всі чесноти. Вам лиш валюта з коноплі і пляж тепленький за кордоном. Ви нелюдами стали, кляті. Вас не простить країна вся за те, що продаєте матір Америкам – гнилим людцям. Були ви наші, тепер ні, бо продалися за мільярди. Якщо не стане вас в житті, то цій печалі будем раді.
2020-08-05 11:57:24
4
0
Інші вірші поета
Гей, люди, схаменіться... В присутствии лишних очей... Чоловік кохати не вміє... ХХI
Інші поети
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15938
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5128