Свій шлях
Йду стежиною під сонцем і гадаю у собі: нас багато незнайомців, я тут не довго, як і ти. Все що зроблю – тут залишу. Я свій слід залишу тут. Пробуджу безглузду тишу, прокладу сам свій маршрут. А ось ти, як забажаєш, далі хнюпся і реви. Якщо ж сильно зажадаєш: то порвуться ланцюги. Світ привітний лиш для сильних, а слабкі – то є сміття. Якщо хочеш буть щасливим, то прискор серцебиття. Все руйнуй, працюй, трудися. Стань же левом, свійський кіт. За мету свою вчепися. Не дивись на всякий гніт. Результат прийде не швидко, але це варте того. Буть же сильним, не хмурися, і завжди жадай свого.
2020-08-06 08:04:34
8
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13492