Свій шлях
Йду стежиною під сонцем і гадаю у собі: нас багато незнайомців, я тут не довго, як і ти. Все що зроблю – тут залишу. Я свій слід залишу тут. Пробуджу безглузду тишу, прокладу сам свій маршрут. А ось ти, як забажаєш, далі хнюпся і реви. Якщо ж сильно зажадаєш: то порвуться ланцюги. Світ привітний лиш для сильних, а слабкі – то є сміття. Якщо хочеш буть щасливим, то прискор серцебиття. Все руйнуй, працюй, трудися. Стань же левом, свійський кіт. За мету свою вчепися. Не дивись на всякий гніт. Результат прийде не швидко, але це варте того. Буть же сильним, не хмурися, і завжди жадай свого.
2020-08-06 08:04:34
8
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13527
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5342