Свій шлях
Йду стежиною під сонцем і гадаю у собі: нас багато незнайомців, я тут не довго, як і ти. Все що зроблю – тут залишу. Я свій слід залишу тут. Пробуджу безглузду тишу, прокладу сам свій маршрут. А ось ти, як забажаєш, далі хнюпся і реви. Якщо ж сильно зажадаєш: то порвуться ланцюги. Світ привітний лиш для сильних, а слабкі – то є сміття. Якщо хочеш буть щасливим, то прискор серцебиття. Все руйнуй, працюй, трудися. Стань же левом, свійський кіт. За мету свою вчепися. Не дивись на всякий гніт. Результат прийде не швидко, але це варте того. Буть же сильним, не хмурися, і завжди жадай свого.
2020-08-06 08:04:34
8
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2718
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2407