Орел
Наян Коваль
А в орла око пильне, все він бачить з висоти. В того птаха совість чиста, не прощає він гріхи. Всі діяння наші видно. На весь бруд той спогляда. За все скояне нечисто буде бити нас гроза. Хто порушує закони волі, неба і землі. За прояву непокори той повисне у петлі. То орел – володар світу, птах величний і черствий. В нього серце із граніту, про пощаду ти не мрій. Кожен вчинок має плату, долі ти не дорікай. Якщо вніс за все оплату, птах пропустить тебе в рай. 2020р.
2020-07-21 09:55:05
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
👽👍
Відповісти
2020-07-23 20:28:33
1
Наян Коваль
@Kruhitka Dobro дякую
Відповісти
2020-07-23 20:45:31
1
Інші вірші поета
В присутствии лишних очей... Зима Сучасне кохання Гей, люди, схаменіться...
Інші поети
Shina
@Sheena
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5459
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4413