"Estoy bien"

ϐℓυє

Qué triste que lo primero que nos venga a la cabeza cuando nos preguntan cómo estamos sea bien, aunque no estemos así. ¿Es realmente triste, o solo son nuestras inmensas ganas de sentirnos bien? No sé, igual al decirlo ocurre un bibidibabidibú y se hace realidad. Siempre que me preguntan cómo estoy digo que bien. ¿Pero realmente estoy bien siempre? NO. Aún así digo que sí. A ver si me lo creo yo. A ver si haciendo que alguien más se lo crea me lo creo yo. De momento no me ha funcionado, ¿a tí? Si es que sí, por favor, dime tú truco. Quiero saber qué se siente decir "ESTOY BIEN" sintiéndolo de verdad. Igual a veces ni siquiera sabes cómo estás, simplemente sientes un cúmulo de cosas, que no te hacen estar mal, pero tampoco bien. Entonces dices que estás bien, aunque por dentro grites, "¡No! Necesito un abrazo." Dices, decimos estar bien cuando es todo lo contrario. Y al final nunca nos sinceramos con la pregunta, con los que la preguntan, y con nosotros y nuestra incógnita.

2021-02-20 15:45:19

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

-Rayures

Nunca decimos un "Estoy bien" cuando de verdad estamos bien...

Відповісти

2021-02-26 22:33:32

1

ϐℓυє

@-Rayures nunca se nos ocurre creernos que estamos bien :/

Відповісти

2021-02-26 23:16:32

Подобається

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16971

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2543