"Estoy bien"
ϐℓυє
Qué triste que lo primero que nos venga a la cabeza cuando nos preguntan cómo estamos sea bien, aunque no estemos así. ¿Es realmente triste, o solo son nuestras inmensas ganas de sentirnos bien? No sé, igual al decirlo ocurre un bibidibabidibú  y se hace realidad. Siempre que me preguntan cómo estoy digo que bien. ¿Pero realmente estoy bien siempre? NO. Aún así digo que sí. A ver si me lo creo yo. A ver si haciendo que alguien más se lo crea me lo creo yo. De momento no me ha funcionado, ¿a tí? Si es que sí, por favor, dime tú truco. Quiero saber qué se siente decir "ESTOY BIEN" sintiéndolo de verdad. Igual a veces ni siquiera sabes cómo estás, simplemente sientes un cúmulo de cosas, que no te hacen estar mal, pero tampoco bien. Entonces dices que estás bien, aunque por dentro grites, "¡No! Necesito un abrazo." Dices, decimos estar bien cuando es todo lo contrario. Y al final nunca nos sinceramos con la pregunta, con los que la preguntan, y con nosotros y nuestra incógnita.
2021-02-20 15:45:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
-Rayures
Nunca decimos un "Estoy bien" cuando de verdad estamos bien...
Відповісти
2021-02-26 22:33:32
1
ϐℓυє
@-Rayures nunca se nos ocurre creernos que estamos bien :/
Відповісти
2021-02-26 23:16:32
Подобається
Інші вірші поета
De: mi Para: mi Utopía Realidad paralela Tú lo sabes?
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16369
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2150