"Estoy bien"
Qué triste que lo primero que nos venga a la cabeza cuando nos preguntan cómo estamos sea bien, aunque no estemos así. ¿Es realmente triste, o solo son nuestras inmensas ganas de sentirnos bien? No sé, igual al decirlo ocurre un bibidibabidibú  y se hace realidad. Siempre que me preguntan cómo estoy digo que bien. ¿Pero realmente estoy bien siempre? NO. Aún así digo que sí. A ver si me lo creo yo. A ver si haciendo que alguien más se lo crea me lo creo yo. De momento no me ha funcionado, ¿a tí? Si es que sí, por favor, dime tú truco. Quiero saber qué se siente decir "ESTOY BIEN" sintiéndolo de verdad. Igual a veces ni siquiera sabes cómo estás, simplemente sientes un cúmulo de cosas, que no te hacen estar mal, pero tampoco bien. Entonces dices que estás bien, aunque por dentro grites, "¡No! Necesito un abrazo." Dices, decimos estar bien cuando es todo lo contrario. Y al final nunca nos sinceramos con la pregunta, con los que la preguntan, y con nosotros y nuestra incógnita.
2021-02-20 15:45:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
-Rayures
Nunca decimos un "Estoy bien" cuando de verdad estamos bien...
Відповісти
2021-02-26 22:33:32
1
ϐℓυє
@-Rayures nunca se nos ocurre creernos que estamos bien :/
Відповісти
2021-02-26 23:16:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5508
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3176