Н.1
Оксана Тухай
Знаєш...напевно,ти даремно чекаєш... Блукаєш,шукаєш в пам'яті очі... забути охочі,що було і чого не сталося. Невже це те,що тобі судилось? Ці сни солодкі,що тобі колись снились, Тепер в серці скрутились як змії... Забуті мрії. Покинуті плани. І знов нові рани,знов рани...знов рани... Знаєш,напевно,ти даремно кохаєш...
2022-02-25 02:04:32
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
Неймовірно красиво 😻
Відповісти
2023-05-12 09:22:09
1
Інші вірші поета
Н.2 р5 Просто Н.3
Інші поети
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3228
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1797