Бажання - зло
Олег Майнд
Бажання - зло Що буває солодше за кохання В яскравій ночі? Це наше таємне бажання, Яке серце сильно хоче. Своїми думками, Як зброєю по нам воно б'є. Спокою не дає Та відпочити мирними ночами. Хороші бажання себе не пропонують так, Це дає єдиний знак, Що в бажанні цьому щось не так. Але, якщо зрозуміти, Як бажання це зупинити І не погоджуватись з ним, То бажання буде відступати, Як російські окупанти. Тому майте на меті таке: Якщо бажання зносить вам дах, То це бажання зле, Від нього буде тільки прах.
2024-10-03 10:56:59
1
0
Інші вірші поета
The guys in our yard Як гарно бачить тебе ノイズ (Нойзи) Тихо ллється у струмочку водичка
Інші поети
دجن
@3ams
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2751
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11354