Сиджу за нетом кожен день я
Сиджу за нетом кожен день я, Листаю одне і теж. Наче загубився десь я, Що не знаю меж. Втрачаю самого себе Й думку свою молоду. Одягаю маску наче я на себе Та граю в якусь незрозумілу гру. Наче хтось керує мною, Робить все за мене. Не маю контролю над собою Не належу я для себе. Потім коли нету немає, Я приходжу в себе, І все від мене вилітає Наче це все не від мене. З нетом я не один і тойже, Це вже зрозумів. Але хто я насправді, Ось це не зрозумів? Таке буває, Коли злі задуми Бере на себе интернет. Душа над собою контроль втрачає, Та зло в тобі реалізує свій сюжет.
2024-10-02 20:43:11
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2515
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2748