Сиджу за нетом кожен день я
Сиджу за нетом кожен день я, Листаю одне і теж. Наче загубився десь я, Що не знаю меж. Втрачаю самого себе Й думку свою молоду. Одягаю маску наче я на себе Та граю в якусь незрозумілу гру. Наче хтось керує мною, Робить все за мене. Не маю контролю над собою Не належу я для себе. Потім коли нету немає, Я приходжу в себе, І все від мене вилітає Наче це все не від мене. З нетом я не один і тойже, Це вже зрозумів. Але хто я насправді, Ось це не зрозумів? Таке буває, Коли злі задуми Бере на себе интернет. Душа над собою контроль втрачає, Та зло в тобі реалізує свій сюжет.
2024-10-02 20:43:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6063
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3806