Simplicity of love
Love isn't a feelling That we express in others. Love is when we sacrifice ourselves for others To the detriment of your feeling Happiness and joy. Love isn't doing evil To the one who offends you But to do good to the one who offends you It's like crossing a river It's no so easy. It's enough just not to do evil. Love is to be honest with a person How the sun shines for everyone Do the same to a person And you will be number one. Love isn't words of love, Love is a kind deed. That's not what they say about love now. We all just need Change your attitude to this right now. Переклад Простота кохання Кохання - це не почуття Те, що ми виражаємо в інших. Любов - це коли ми жертвуємо собою заради інших На шкоду своєму почуттю Щастя і радості. Любов не робить зла Тому, хто тебе образив Але робити добро тому, хто тебе образив Це як переправа через річку Це не так просто. Досить просто не робити зла. Любов - це бути чесним з людиною Як сонце всім світить Зробіть те саме з людиною І ти будеш номером один. Любов - це не слова любові, Любов - це добрий вчинок. Не так зараз говорять про кохання. Нам усім просто потрібно Змініть своє ставлення до цього прямо зараз.
2024-10-03 15:25:36
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3985
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11488