Хтось думає, що я ненавиджу жінок
Хтось думає, Що я ненавиджу жінок, Але насправді це усе не так. Просто я ненавиджу порок, Той, який на чоловікові ставить поганий знак. Не люблю дискримінації чоловіків, Де їх жінки у жінки записали. І їх вони неначе обісцяли, Та перетворили у маминих синів. Ось це в жінках я не люблю Дискримінацію таку. А так я до всіх з повагою жінок Ставлюсь добре та поважаю, Я лише образи зневажаю, Та цей ганебний злий порок, Де ніби жінки всі чоловіки, А чоловіки є жінки. Всі слабкість свою мають, І це давно ні для кого не секрет. А ось коли за слабкість зневажають То цей і бісить мене сюжет. Втішати одне одного потрібно й поважати. Підтримати добрими словами. Допомогти одне одному кращим стати, І щоб не було ворожби між чоловіками та жінками.
2024-10-02 20:32:01
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3067
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1987