Хтось думає, що я ненавиджу жінок

Олег Майнд

Хтось думає, Що я ненавиджу жінок, Але насправді це усе не так. Просто я ненавиджу порок, Той, який на чоловікові ставить поганий знак. Не люблю дискримінації чоловіків, Де їх жінки у жінки записали. І їх вони неначе обісцяли, Та перетворили у маминих синів. Ось це в жінках я не люблю Дискримінацію таку. А так я до всіх з повагою жінок Ставлюсь добре та поважаю, Я лише образи зневажаю, Та цей ганебний злий порок, Де ніби жінки всі чоловіки, А чоловіки є жінки. Всі слабкість свою мають, І це давно ні для кого не секрет. А ось коли за слабкість зневажають То цей і бісить мене сюжет. Втішати одне одного потрібно й поважати. Підтримати добрими словами. Допомогти одне одному кращим стати, І щоб не було ворожби між чоловіками та жінками.

2024-10-02 20:32:01

Інші вірші поета

Темрява Тихо ллється у струмочку водичка Чому мені буває сумно? Бібліотекарка

Інші поети

Уляна Кравчук

@Uliana_Kr

Uina Ku

@mayor_hija

Vita Riter

@Vita_Riter

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16533

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2332