Лялька
Мною керують, Як лялькою. Тягнуть за ці тонкі ниточки. Чутний один голос: " Не так, тварюко!!" Удар у живіт, Моє тіло аж перекотилося. Важко дихати, Що повітря стає болючим. Другий голом: "Нікчема, знов неправильно". Удар у мої крихкі ноги, Що аж кричу і харкаю від болю. І почнуть мене ламати, Залишаючи мою кров У їхній чоботах. Все тіло гримить від потужних ударів, Наче ковалі, Які запекло працюють. Весь в крові, Сльози перемішують разом з кров'ю. Харкаю вже кров'ю. Вб'ють мене безпощадно, Та викинуть у смітник. Я знищена, пошматована особистість, А вони підуть шукати іншу, Ще наївнішу, дурнувату і покірнішу ляльку.
2024-08-29 06:36:45
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10660
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2213