Милая моя
Переживання сердечні, Думи про вічну любов, Теплі руки незвіданої краси, Тихий голос, Людський тріпотливий звук, Що зводить два закохані серця. І дощ, і веселка, Лихоманка кохання запальна, Не потрібні квіти, Коли є цілий світ. Усамітнення у Божому саду, Нічні, зворушливі серенади, Що оспівують чудо-дивні почуття. Втеча у мрійливі світла, П'янкий танець весни, Улюблений серед молодят танок. Пусті погляди коханих, Це їхня побрехенька, Ніколи вони не зможуть відпустити одне одного. Дівоча постать у сльозах, У подобі Святої Матері, Чекає долю свою. Надія зустрічі з ним, Мороз вщухає, Серце палає у молитві радості. Бруньки дерев, ранні польові квіти, Повернення весни, Тієї пори нового життя і відроджень -Де мій миленький? Самотнє горе, Обіцянка повернутись, Розчарування, зрада й розбите серце, Обхоплене руками лице, Безжально, чарівної рікою сліз, Затопила весь Едем. Мука поневірянь, Вічне питання для неї -Де мій миленький? Прощай Сонце, -Привіт кохана, Відчайдушний, змучений біг До обійм пресвятої мадонни, Яку не бачив тисячу літ. Заручини тихі, Життя у вихованні, Діти розумні, хоробрі, Дальня путь нових звершень їм. Меланхолійний, тихий, приємний танок старців, Глибока старість двох закоханих, Смерть у вічному поцілунку, Зустріч у небесах святих, Ти і я.
2025-01-26 19:58:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3938
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3813