Нісенітниці п'яного
Вальс невизначених емоцій, Стрілянина моїх нервів, Обабіч нервових кінцівок, Пустко що заливається пляшкою, Чую слова,ні тільки ехо давнього часу, Ач так вийшло у Галактиці, Де чорне і біле..... Знов п'яна філософія. Страшенний вибух зоряної усмішки, А я дивлюся на магазин з глузливою посмішкою. Серце падає,ширяє,та ні прикуте до візка, Торохтить і колотить, І отримує сумного ляпаса. Запах свіжого алкоголю, Розлад психіки- ознака алкоголізму, Розпалася печінка, І десь у брудному місті, Помер від інфаркту чолов'яга.
2025-07-15 06:59:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5212
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3084