Осінь
Олексій Коваль
Закінчилося літо, Наступила осінь жовтолика, Змінила барви та душу мою. Прощання з природою, До наступної весни. Осінь заллє своїми дощами, Заховаєшся від холоду дощів. Сядем на спочинок, Душа йде спочивати, Та готуватися до буремної зими.
2024-10-29 05:24:10
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олексій Коваль
@Аліса Боняр на мою думку, осінь -це перехідний етап до зими, коли листя в'яне все навкруги почина помирати.Похмурі і дощові дні, які навіюють меланхолію
Відповісти
2024-10-31 05:30:21
Подобається
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Я хотів у ньому передати меланхолію цієї пори року.Підготовка душі до до крижаної зими.Зима передавала б боротьбу з холодними днями, чекаючи з надією весни 🙃
Відповісти
2024-10-31 05:32:59
1
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Дякую за коментар!!❤️
Відповісти
2024-10-31 05:37:24
Подобається
Інші вірші поета
Становлення влади Схований біль у розумі, Яка розкриває наша душа Зимові почуття Накричався
Інші поети
Rahma Salem
@rahma_salem
Lady K
@lady_k
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3243
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2729