Осінь
Олексій Коваль
Закінчилося літо, Наступила осінь жовтолика, Змінила барви та душу мою. Прощання з природою, До наступної весни. Осінь заллє своїми дощами, Заховаєшся від холоду дощів. Сядем на спочинок, Душа йде спочивати, Та готуватися до буремної зими.
2024-10-29 05:24:10
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олексій Коваль
@Аліса Боняр на мою думку, осінь -це перехідний етап до зими, коли листя в'яне все навкруги почина помирати.Похмурі і дощові дні, які навіюють меланхолію
Відповісти
2024-10-31 05:30:21
Подобається
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Я хотів у ньому передати меланхолію цієї пори року.Підготовка душі до до крижаної зими.Зима передавала б боротьбу з холодними днями, чекаючи з надією весни 🙃
Відповісти
2024-10-31 05:32:59
1
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Дякую за коментар!!❤️
Відповісти
2024-10-31 05:37:24
Подобається
Інші вірші поета
Роздуми Сніг падає Темні часи Роздуми фанатика з СС
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2200
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1649