Осінь
Олексій Коваль
Закінчилося літо, Наступила осінь жовтолика, Змінила барви та душу мою. Прощання з природою, До наступної весни. Осінь заллє своїми дощами, Заховаєшся від холоду дощів. Сядем на спочинок, Душа йде спочивати, Та готуватися до буремної зими.
2024-10-29 05:24:10
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олексій Коваль
@Аліса Боняр на мою думку, осінь -це перехідний етап до зими, коли листя в'яне все навкруги почина помирати.Похмурі і дощові дні, які навіюють меланхолію
Відповісти
2024-10-31 05:30:21
Подобається
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Я хотів у ньому передати меланхолію цієї пори року.Підготовка душі до до крижаної зими.Зима передавала б боротьбу з холодними днями, чекаючи з надією весни 🙃
Відповісти
2024-10-31 05:32:59
1
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Дякую за коментар!!❤️
Відповісти
2024-10-31 05:37:24
Подобається
Інші вірші поета
Останній план Потрібно відпустити тебе, мила!! ****** Темні часи
Інші поети
Oh Sana
@hanine_writer
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5128
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5211