Осінь
Олексій Коваль
Закінчилося літо, Наступила осінь жовтолика, Змінила барви та душу мою. Прощання з природою, До наступної весни. Осінь заллє своїми дощами, Заховаєшся від холоду дощів. Сядем на спочинок, Душа йде спочивати, Та готуватися до буремної зими.
2024-10-29 05:24:10
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олексій Коваль
@Аліса Боняр на мою думку, осінь -це перехідний етап до зими, коли листя в'яне все навкруги почина помирати.Похмурі і дощові дні, які навіюють меланхолію
Відповісти
2024-10-31 05:30:21
Подобається
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Я хотів у ньому передати меланхолію цієї пори року.Підготовка душі до до крижаної зими.Зима передавала б боротьбу з холодними днями, чекаючи з надією весни 🙃
Відповісти
2024-10-31 05:32:59
1
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Дякую за коментар!!❤️
Відповісти
2024-10-31 05:37:24
Подобається
Інші вірші поета
Скоро настане мій час Жажда крові Криваві мрії *****
Інші поети
Erikabney4 Abney
@Erik_Adney
yoona
@yoona_yeol
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1356
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1688