Осінь
Олексій Коваль
Закінчилося літо, Наступила осінь жовтолика, Змінила барви та душу мою. Прощання з природою, До наступної весни. Осінь заллє своїми дощами, Заховаєшся від холоду дощів. Сядем на спочинок, Душа йде спочивати, Та готуватися до буремної зими.
2024-10-29 05:24:10
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олексій Коваль
@Аліса Боняр на мою думку, осінь -це перехідний етап до зими, коли листя в'яне все навкруги почина помирати.Похмурі і дощові дні, які навіюють меланхолію
Відповісти
2024-10-31 05:30:21
Подобається
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Я хотів у ньому передати меланхолію цієї пори року.Підготовка душі до до крижаної зими.Зима передавала б боротьбу з холодними днями, чекаючи з надією весни 🙃
Відповісти
2024-10-31 05:32:59
1
Олексій Коваль
@Аліса Боняр Дякую за коментар!!❤️
Відповісти
2024-10-31 05:37:24
Подобається
Інші вірші поета
Життя не мало сенсу Сила кохання Запах міста Лялька
Інші поети
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Jimka_05
@Jimka_05
purple_ninja_dragon
@purple_ninja_dragon
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4972
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2276