Польова квітка
Чи сліпий, чи видющий я? Не знає молоде, юнацьке серце. Здається закохався у квітку, Всі питають: "Якою вона була? Тюльпаном,ромашкою, Чи гордою трояндою, Від якою серце кров'ю стікало?" Ні ким ця дівчина не була, А звичайнісінька польова квітка, Їх тисячі, мільйони,нескінченність. Але серце любить тую єдиную, Хоча таких як вона багато. Хай люди забудуть про нас, Розвіються перед нашими очима, Щоб дали змогу побути разом, Коли нас навіки розлучить осінь. Настане мій час, І колись одним весняним ранком, Ми потрапимо у велику луку, Що зветься раєм.
2025-01-02 06:15:07
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2640
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12477