Після бурі, завжди приходить сонце.
Олексій Коваль
Заходить сонце, Його останні промінці, На деякий час покидають нас . Ніжно, тихо прийде самотність, Як мати, Пригорне мене у тужливу мить, А я плакатиму, Згадуючи теплі,холодні,щасливі спогади, Як сторінки своєї книги, Яка сповнена різними митями. І буде ще один новий розділ Мого життя. Колись самотність відпустить мене У щасливу мить сказавши: "Прощай, друже мій!! Рада була тобі допомогти". І сходить сонце, Починаючи новий день.
2024-08-11 10:52:41
1
0
Інші вірші поета
Можна сказати.... Критика Що чекає на небесах, мила? Скоро настане мій час
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3695
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9107