Після бурі, завжди приходить сонце.
Заходить сонце, Його останні промінці, На деякий час покидають нас . Ніжно, тихо прийде самотність, Як мати, Пригорне мене у тужливу мить, А я плакатиму, Згадуючи теплі,холодні,щасливі спогади, Як сторінки своєї книги, Яка сповнена різними митями. І буде ще один новий розділ Мого життя. Колись самотність відпустить мене У щасливу мить сказавши: "Прощай, друже мій!! Рада була тобі допомогти". І сходить сонце, Починаючи новий день.
2024-08-11 10:52:41
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3094
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2645