Після бурі, завжди приходить сонце.
Заходить сонце, Його останні промінці, На деякий час покидають нас . Ніжно, тихо прийде самотність, Як мати, Пригорне мене у тужливу мить, А я плакатиму, Згадуючи теплі,холодні,щасливі спогади, Як сторінки своєї книги, Яка сповнена різними митями. І буде ще один новий розділ Мого життя. Колись самотність відпустить мене У щасливу мить сказавши: "Прощай, друже мій!! Рада була тобі допомогти". І сходить сонце, Починаючи новий день.
2024-08-11 10:52:41
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2027
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4769