Після бурі, завжди приходить сонце.
Заходить сонце, Його останні промінці, На деякий час покидають нас . Ніжно, тихо прийде самотність, Як мати, Пригорне мене у тужливу мить, А я плакатиму, Згадуючи теплі,холодні,щасливі спогади, Як сторінки своєї книги, Яка сповнена різними митями. І буде ще один новий розділ Мого життя. Колись самотність відпустить мене У щасливу мить сказавши: "Прощай, друже мій!! Рада була тобі допомогти". І сходить сонце, Починаючи новий день.
2024-08-11 10:52:41
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3071
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2334