Після бурі, завжди приходить сонце.
Олексій Коваль
Заходить сонце, Його останні промінці, На деякий час покидають нас . Ніжно, тихо прийде самотність, Як мати, Пригорне мене у тужливу мить, А я плакатиму, Згадуючи теплі,холодні,щасливі спогади, Як сторінки своєї книги, Яка сповнена різними митями. І буде ще один новий розділ Мого життя. Колись самотність відпустить мене У щасливу мить сказавши: "Прощай, друже мій!! Рада була тобі допомогти". І сходить сонце, Починаючи новий день.
2024-08-11 10:52:41
1
0
Інші вірші поета
Повернись,кохано Вічний бунт Що таке кохання? Турботи
Інші поети
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2306
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4781