Роздуми фанатика з СС

Олексій Коваль

(18+)
Приціл, вогонь!! Бах,бах,бах. Постріли лунають безжально, Нікого не залишаючи. Ми машини - вбивці, Прибираємо весь непотріб, Який тільки заважає державі. Хабарі, благання, сльози, Розстріл на місці. Їхня гидка кров просочується в землю. Колись я постану перед божим судом, Але все була моя робота, Що виконував сповнений гідністю, Бо виконував заради нашого фюрера, арійського народу!! P.S:Пробачте коли когось образив 🙇

2024-08-27 13:35:30

Інші вірші поета

Що чекає на небесах, мила? Світова брехня Сніг моєї уяви Загиблим та рідним

Інші поети

شَذى

@Shatha

tata

@tata4u

Leia Melova

@Leia_Melova

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15946

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1314