Осінь та її сигарети
ти пахла смертю і крахом, вступивши тієї осені в мій повалений дім, вдихала сигарети, як ладан в тобі потребу виплекав, як мати в немовляти крик. ти на пів руки зупиняла всі рухи, тримала, коли зривались слова, ти для мого его внесла найпекельніші муки. мені здавалось, що краще нема. ти помирала в той найзимовіший холод, вітер над твоїм тілом зганяв пташинячих зграй. ти поверталась коли поверталася осінь. твої губи холодні, ти пахла, як страх. твої пальці ходили в моїх блокнотах. твої нігті з аркушів моїх видерали мазки, а я не знав як тебе тут затримати - топив в алкоголь, відпускав до зими. ти поверталась, заповнивши димом весь ґанок. вселяла надію за розкидані ґрати а я не знав як тебе взяти, і протягував останню недокурену пачку. як ти любиш без фільтру і з кнопкою. затяг. і погляди вдаль, як на всіх день ліг ти жартувала, що будеш помирати від раку за пристрасть в день курити по дві. ми витягали платівки на ганок - ти просила щось із Сінатри, я записував вірші, які критикуватимеш після. в небі хмари летіли разом із тобою вибльованим димом. вдих. і погляди ввись як на горизонт день ліг. ти була б беззахисним ангелом, якби не звичка в день курити по дві. на той день народження сказали, що ти не прийдеш, в телефон привітання із подавленим хрипом. в квартирі ритм, під джазові ноти опускалися очі. поки літо плелось на балкон, ти неквапно вбиралася в осінь. будні. ремарка. не скритикуєш, не видереш аркуш. не виключиш джаз, не попросиш Сінатру. на ліжку твій труп, в руках лід і обвуглені губи. на столі мемуари, розкидані букви в руках на півслова обірвалась "Гертруда". і не згадки про обвуглені дні, як у наших руках Бог світ ловив, ти була єдина серед простих і ти так любила в день курити по дві. 03.12.2021 18:19
2021-12-04 17:50:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2613
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1752