Дурні думки
Коли ти збився з пантелику, І голова вже не твоя, Коли летить думок струя, А хтось тобі начистив пику, І ти знов збився з пантелику, Уже йде з носика струя, Та голова все ж не твоя, Болить щось дуже твоя пика, Згубив назавжди пантелика, Струя, струя, струя, струя, Та голова кудись пішла, З собою взявши чиюсь пику, Тут збив усіх вже з пантелику Усі гамселять чиюсь пику, Думок закінчилась струя, Моя - твоя, твоя-моя.
2018-06-11 21:09:44
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3166
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2392