Дурні думки
Коли ти збився з пантелику, І голова вже не твоя, Коли летить думок струя, А хтось тобі начистив пику, І ти знов збився з пантелику, Уже йде з носика струя, Та голова все ж не твоя, Болить щось дуже твоя пика, Згубив назавжди пантелика, Струя, струя, струя, струя, Та голова кудись пішла, З собою взявши чиюсь пику, Тут збив усіх вже з пантелику Усі гамселять чиюсь пику, Думок закінчилась струя, Моя - твоя, твоя-моя.
2018-06-11 21:09:44
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3299
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4702