Дурні думки
Коли ти збився з пантелику, І голова вже не твоя, Коли летить думок струя, А хтось тобі начистив пику, І ти знов збився з пантелику, Уже йде з носика струя, Та голова все ж не твоя, Болить щось дуже твоя пика, Згубив назавжди пантелика, Струя, струя, струя, струя, Та голова кудись пішла, З собою взявши чиюсь пику, Тут збив усіх вже з пантелику Усі гамселять чиюсь пику, Думок закінчилась струя, Моя - твоя, твоя-моя.
2018-06-11 21:09:44
5
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2548
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5262