За що я люблю постмодернізм
Vlad Hazda
О Боже, як можна його не любити, Як можна по-іншому зараз писати, Як можеш на рамки усі тут забити, І просто робити, від серця творити. Ти можеш написати хоку, А схочеш - задом наперед, І всеодно усі зацінять, Полюбому. Захочеш - пишеш про людину, Захочеш - намалюй труси, Ніхто тут ніц не розуміє, Але всі скажуть: "Щось тут є". І жити кльово нам сьогодні, Читай, що хочеш, лиш хоти Побачити красиве десь в безодні Чужих думок. І на кінець, читайте мої твори, А я, як топ постмодерніст скажу: У мене дупця твориться в башці, І я почав писати вірші....
2018-05-22 07:00:26
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Геніально❗❗❗❇️
Відповісти
2018-05-22 07:21:18
Подобається
Інші вірші поета
В голові Митець Заживу я колись в Бельгії Місто, де сходить Українське Сонце
Інші поети
Mark Barecki
@mark_barecki
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9085
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2206