За що я люблю постмодернізм
О Боже, як можна його не любити, Як можна по-іншому зараз писати, Як можеш на рамки усі тут забити, І просто робити, від серця творити. Ти можеш написати хоку, А схочеш - задом наперед, І всеодно усі зацінять, Полюбому. Захочеш - пишеш про людину, Захочеш - намалюй труси, Ніхто тут ніц не розуміє, Але всі скажуть: "Щось тут є". І жити кльово нам сьогодні, Читай, що хочеш, лиш хоти Побачити красиве десь в безодні Чужих думок. І на кінець, читайте мої твори, А я, як топ постмодерніст скажу: У мене дупця твориться в башці, І я почав писати вірші....
2018-05-22 07:00:26
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Геніально❗❗❗❇️
Відповісти
2018-05-22 07:21:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7483
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2318