Що відчуваю
Я хочу пишатися віршами, Я хочу вдихати каву, Не бути ніколи зайвими, Якщо того, звісно, хочеться. Я хочу кохати й кохатися, Я хочу писати, що думаю, За руку тремтячу триматися, Залипши в улюблену музику. Я хочу давати, створювати, Я хочу Сінатрі підспівувати, Нехай недолуго й не голосно, Водночас у голос свій вірити. Я хочу відкрити світи, Я хочу їх бачити в собі, Щоб були для мене й мої, Не треба їх всеодно людям. Я хочу втрачати й знаходити, Жити хочу, на повну дихаючи, До чогось самому доходити, Водночас скаженіти, не знаючи. Та перше почну із кави, Тоді лиш займуся світами, Віршами своїми закусуючи, Кохаючи, музику слухаючи.
2019-03-26 20:19:57
4
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609