Митець

Vlad Hazda

Він просто любив. Любив ходити вранці по росі, Любив людей а з ними й їх пісні... Так щиро й сильно. А як він брав до рук гітару.... Лились мелодії як та лунка ріка, Яка у найстрашнішу засуху, Не висиха. Та що було дивно, Що люди теж його полюбили, Дива, та до віку його не згубили. Що так рідко трапляється зараз. Бо митцю на сьогодні, Втриматись на краю людської безодні Так важко. Та бувають такі, як він, Що не дивлячись, на світи й океани. В душі. Продовжують жити з просто людьми, Які нищать так часто прекрасне.

2018-05-29 21:34:48

Інші вірші поета

В голові Чому я починаю писати Камера, мотор! Про кохання не кохаючи

Інші поети

Adaira

@adaira

Rolen

@Rolen0027

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14108

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3509