Мій ідеал
Vlad Hazda
Вона полюбляла свободу: Свобода її - це любов, Якщо покохала, то зроду, Кохання не знищить ніхто. Вона полюбляла співати: Співи її - то вода, Яка дуже часто рве греблі, А часом спокійна й терпка. Вона полюбляла так грати: Ігри її - це вогонь, Якщо не награлась хоч тохи, То зверне життя все верх дном. Вона полюбляла мистецтво: Мистецтво її - це вино, Воно дарувало свободу, Можливість не впасти на дно. Вона полюбляла самотність: Самотність її - це вірші, Читатиме довго, аж поки Із неї не зринуть пісні. Вона плюбляла любити Любов її більше, ніж просто любов, Ще може усіх нас повчити Кохати, щоб кипіла кров. Вона не була просто дівчина, Як можете бачити ви, Вона була тою єдиною, Не з тих, що руйнують мости.
2018-08-15 23:37:48
9
0
Інші вірші поета
Тиждень за тижднем В голові Заживу я колись в Бельгії Маніфест вже не курця
Інші поети
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3202
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4318