Вона
Вона відразу здалась незвичайна, Така усміхнена уся та мила. Якась казкова, наче нереальна, Душа її була не менш вродлива. Вона уміло грала зі словами, Та де там, в юних надцять літ, Робила що хотіла із серцями, Клеймила там глибокий власний слід. Тонкими, та вабливими устами, Ті вірші просто лилися із неї. Думок її не досягнуть чолами, Вони торкались струн душі моєї. Бувало, тими довгими ночами, Коли години танули в хвилини, А ті розмови линули дощами, Лишаючи по собі лиш натхнення. І час пройшов, і ми усе забули, Але, насправді, ні, ми добре пам'ятали Про ті часи прекрасні, ті минулі, Що в пам'яті сліди закарбували.
2018-05-24 20:52:06
11
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1736
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9669