Вона
Vlad Hazda
Вона відразу здалась незвичайна, Така усміхнена уся та мила. Якась казкова, наче нереальна, Душа її була не менш вродлива. Вона уміло грала зі словами, Та де там, в юних надцять літ, Робила що хотіла із серцями, Клеймила там глибокий власний слід. Тонкими, та вабливими устами, Ті вірші просто лилися із неї. Думок її не досягнуть чолами, Вони торкались струн душі моєї. Бувало, тими довгими ночами, Коли години танули в хвилини, А ті розмови линули дощами, Лишаючи по собі лиш натхнення. І час пройшов, і ми усе забули, Але, насправді, ні, ми добре пам'ятали Про ті часи прекрасні, ті минулі, Що в пам'яті сліди закарбували.
2018-05-24 20:52:06
11
0
Інші вірші поета
Дурні думки Майже ранок Місто, де сходить Українське Сонце То панк, чи поп?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1243
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8426