Вона

Vlad Hazda

Вона відразу здалась незвичайна, Така усміхнена уся та мила. Якась казкова, наче нереальна, Душа її була не менш вродлива. Вона уміло грала зі словами, Та де там, в юних надцять літ, Робила що хотіла із серцями, Клеймила там глибокий власний слід. Тонкими, та вабливими устами, Ті вірші просто лилися із неї. Думок її не досягнуть чолами, Вони торкались струн душі моєї. Бувало, тими довгими ночами, Коли години танули в хвилини, А ті розмови линули дощами, Лишаючи по собі лиш натхнення. І час пройшов, і ми усе забули, Але, насправді, ні, ми добре пам'ятали Про ті часи прекрасні, ті минулі, Що в пам'яті сліди закарбували.

2018-05-24 20:52:06

Інші вірші поета

Коли вогонь обпікає лице Порада Про втрату смаку і дивні стосунки Unknown

Інші поети

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Domina Mortem

@_Domina_Mortem_

tata

@tata4u

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

9705

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4234