Вчорашні вірші
Вчорашні вірші, певне, то найгірше, Вони лишаються, немов поганий хліб. Черствіють, й починають гнити ширше, Залишивши глибокий рваний слід. То що ж робити? Випустить на волю? А що, як не готові вони ще? Ти маєш вибір: дати їм сваволю, Чи залишити, заразитись, хай пече. Це ніби готувати дивну страву, Що неготова є сира й вельми недобра, Але коли ти вже затримав справу, Відчуєш ти, немов вкусила кобра. То що ж робити? Вибір за тобою. А я давно свою втратив музу. Тому з надщербленою навпіл головою, Нову знайти я зовсім швидко мушу. А може вона зовсім біля мене? Лише не скористався поки, що ще гірше, Потрібно терміново щось робить для себе, Аби не доконали мене ці вчорашні вірші.
2018-09-17 21:36:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3984
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1616