Час
Хотіли б мати владу ви над часом? Аби побачити: що буде там колись, Або ж змінити те, що вже минуло, Щоб зараз було краще, ніж тоді. А ви хотіли глянути в майбутнє? І порівняти: що було, що є. Видовище це було б незабутнє: Ви дивитеся, а душа гниє. Побачили б усе, що з вами стало, За кільканадцять збіса довгих літ. Бажяння жити в мить би все зникало Якби дізнались ви, що в серці буде лід. Окей, забудем дружньо про майбутнє, Є ще ж минуле - думаєте ви, Скоріш за все, ключ щастя твій там буде, Вертайся, змінюй, ідеально заживи. Проте, зажди, адже як зміниш те, що було, Уже не станеш ти таким, як є наразі. Міркуй. Невже тебе усе дістало, Аж так, що ти готовий знищити усе й відразу? Так розібравшись, відповім вам чесно: Не хочу мати влади я над часом, Бо вірю: те, що проминуло - було добре, І будь-що станеться і те піде на краще.
2018-05-21 13:07:55
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Істина ◼️
Відповісти
2018-05-21 15:45:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2357
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2865