Де народився, там і пригодився
Де народився, там і пригодився Автор: Світлана Пилюк А вдома найкраще! В родинному колі З волошками бавитись в жовтому полі, Роки із зозулиним "ку" рахувати, Пісні українською вголос співати. Засмажити сальця з димком на кострі, Рибалити зранку в човні на воді, Босоніж по мокрій траві погуляти, І мріяти, де б іще в мандри подати! І знов повернувшись, чомусь лише вдома Так швидко проходить абияка втома. Бо знаємо, де ми на світ народились Найкраще лишЕ тільки там й пригодились! 19.07.2021
2021-07-19 04:07:47
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Чудовий вірш👍 Коли приїжджаю туди, де народилась, то у мене таке відчуття, що там навіть повітря інше, ароматніше якесь))
Відповісти
2021-07-19 05:10:08
2
Александр
Одна строчка бьет: "І мріяти - ще би де мандрувати!"- чуть лучше, но тоже не фонтан
Відповісти
2021-07-19 10:07:59
1
Светлана Пилюк
@Александр дякую, трішки змінила, щоб не сильно било))).
Відповісти
2021-07-19 11:27:09
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8908
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3084