Де народився, там і пригодився

Светлана Пилюк

Де народився, там і пригодився Автор: Світлана Пилюк А вдома найкраще! В родинному колі З волошками бавитись в жовтому полі, Роки із зозулиним "ку" рахувати, Пісні українською вголос співати. Засмажити сальця з димком на кострі, Рибалити зранку в човні на воді, Босоніж по мокрій траві погуляти, І мріяти, де б іще в мандри подати! І знов повернувшись, чомусь лише вдома Так швидко проходить абияка втома. Бо знаємо, де ми на світ народились Найкраще лишЕ тільки там й пригодились! 19.07.2021

2021-07-19 04:07:47

11

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Лео Лея

Чудовий вірш👍 Коли приїжджаю туди, де народилась, то у мене таке відчуття, що там навіть повітря інше, ароматніше якесь))

Відповісти

2021-07-19 05:10:08

2

Александр

Одна строчка бьет: "І мріяти - ще би де мандрувати!"- чуть лучше, но тоже не фонтан

Відповісти

2021-07-19 10:07:59

1

Светлана Пилюк

@Александр дякую, трішки змінила, щоб не сильно било))).

Відповісти

2021-07-19 11:27:09

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4266

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2689