Де народився, там і пригодився
Светлана Пилюк
Де народився, там і пригодився Автор: Світлана Пилюк А вдома найкраще! В родинному колі З волошками бавитись в жовтому полі, Роки із зозулиним "ку" рахувати, Пісні українською вголос співати. Засмажити сальця з димком на кострі, Рибалити зранку в човні на воді, Босоніж по мокрій траві погуляти, І мріяти, де б іще в мандри подати! І знов повернувшись, чомусь лише вдома Так швидко проходить абияка втома. Бо знаємо, де ми на світ народились Найкраще лишЕ тільки там й пригодились! 19.07.2021
2021-07-19 04:07:47
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Чудовий вірш👍 Коли приїжджаю туди, де народилась, то у мене таке відчуття, що там навіть повітря інше, ароматніше якесь))
Відповісти
2021-07-19 05:10:08
2
Александр
Одна строчка бьет: "І мріяти - ще би де мандрувати!"- чуть лучше, но тоже не фонтан
Відповісти
2021-07-19 10:07:59
1
Светлана Пилюк
@Александр дякую, трішки змінила, щоб не сильно било))).
Відповісти
2021-07-19 11:27:09
1
Інші вірші поета
Запитаю Ця осінь... Подарунок долі Різдвяний жарт
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1212
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1807