Серпаночок

Светлана Пилюк

Маленький серпанок на моєму пальці Дарунок Місяця з неба вранці. Чи то наснилося, крізь політ Лишився зоряний його слід. Дивовижно, але ж це так - На моїй руці серпанковий знак. Тепер не самотня - а наречена, Каблучка впала з самого неба. Хай не плаче за згубою нічна зірка, Я не стану щасливою, коли їй так гірко. Щойно зійде вона на небо Я повЕрну серпаночок, чужого не треба. 24. 07.07

2020-07-24 05:02:47

Інші вірші поета

Я не знаю себе... Дні народження- не дати Цей світанок... Не здолати!

Інші поети

D. K.V.

@d_kv

Yantsya

@jankaa

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9545

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13558