Серпаночок
Светлана Пилюк
Маленький серпанок на моєму пальці Дарунок Місяця з неба вранці. Чи то наснилося, крізь політ Лишився зоряний його слід. Дивовижно, але ж це так - На моїй руці серпанковий знак. Тепер не самотня - а наречена, Каблучка впала з самого неба. Хай не плаче за згубою нічна зірка, Я не стану щасливою, коли їй так гірко. Щойно зійде вона на небо Я повЕрну серпаночок, чужого не треба. 24. 07.07
2020-07-24 05:02:47
12
0
Інші вірші поета
Запитаю Колискова Сонця Не поспішай Мене як пташку тримай
Інші поети
Mrs Monica L
@MrsMonica
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2081
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2390