Серпаночок

Светлана Пилюк

Маленький серпанок на моєму пальці Дарунок Місяця з неба вранці. Чи то наснилося, крізь політ Лишився зоряний його слід. Дивовижно, але ж це так - На моїй руці серпанковий знак. Тепер не самотня - а наречена, Каблучка впала з самого неба. Хай не плаче за згубою нічна зірка, Я не стану щасливою, коли їй так гірко. Щойно зійде вона на небо Я повЕрну серпаночок, чужого не треба. 24. 07.07

2020-07-24 05:02:47

Інші вірші поета

Сильніший за тата Квіткове намисто Я подумки лечу Мене як пташку тримай

Інші поети

lys

@plusbleuquetesyeux

Robbie Massey

@robbie_massey

Jimka_05

@Jimka_05

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2472

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3606