Сум на душі
Ruslana
Пожовкле листя падає додолу, І квіти вже зав'яли на вікні. Мабуть, ніколи не вернутися мені додому, Лиш спогади линуть в думки сумні. І тяжко на душі стає, коли згадаєш, Коли повернешся у миті золоті. І розумієш що цього уже не маєш, Сидиш один у цілковитій пустоті. Що серце опустіло, що душа. Не хочеться боротися і за гроша, Лиш у думках своїх сидіти, Допоки час не прийде посивіти. Невже настала ця пора, Коли не маєш навіть сил для сна? І чом так тяжко стало жити, Я так старалась знову не тужити. В такі моменти починаєш шкодувати, Чому ти так і не навчивсь літати. А якби зміг той полетів туди, Де щастя лине до гори. А вітер все зрива пожовкле листя, Несе його невідомо куди. Забрав з собою моє щастя. О вітере, і мене з собою забери!
2017-11-14 21:36:53
11
0
Інші вірші поета
Сміття Вогонь і Гроза: Гімн незламності Самотня дурня Досить
Інші поети
Slava Tayon
@she_licks_my_hearts_desire
нnw αsω
@hnwasw14
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1182
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2024