Сум на душі
Ruslana
Пожовкле листя падає додолу, І квіти вже зав'яли на вікні. Мабуть, ніколи не вернутися мені додому, Лиш спогади линуть в думки сумні. І тяжко на душі стає, коли згадаєш, Коли повернешся у миті золоті. І розумієш що цього уже не маєш, Сидиш один у цілковитій пустоті. Що серце опустіло, що душа. Не хочеться боротися і за гроша, Лиш у думках своїх сидіти, Допоки час не прийде посивіти. Невже настала ця пора, Коли не маєш навіть сил для сна? І чом так тяжко стало жити, Я так старалась знову не тужити. В такі моменти починаєш шкодувати, Чому ти так і не навчивсь літати. А якби зміг той полетів туди, Де щастя лине до гори. А вітер все зрива пожовкле листя, Несе його невідомо куди. Забрав з собою моє щастя. О вітере, і мене з собою забери!
2017-11-14 21:36:53
11
0
Інші вірші поета
Монохром Досить Самотня дурня Вогонь і Гроза: Гімн незламності
Інші поети
Datk Kigot
@I_am_datk
Natalochka
@Nata_Natochka
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4898
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1542