Маячня

Ruslana

Я посміхаюся, в серці все гине, Так безтурботно час у моїх долонях лине. Мою усмішку сльози стрімко замінили, Всередині слова брехні лише гнили. І келих білого вина стоїть порожній, Слова мої даремні та «художні». Вони ниряють в гущу чорних хмар, Давно вже втратила свій дар. Слова текли в мені так швидко, З роками вже ставало гидко. Тепер у мене пустує чорна яма, Вона нестерпна, як червона пляма, Яку не можу відіпрати я. Мої слова — це маячня! Не можу дихати безсиллям, Бо у безглуздя з’їду, ти це знай! І дай вже, Боже, емоційної відваги, Щоб подолати всі мої нестяги.

2025-01-03 22:30:02

Інші вірші поета

Монохром Досить Сміття Сум на душі

Інші поети

Lovely Heart

@LovelyHeartForever21

лєра без нього обійдемся

@lrek

White_Fox_

@White_Fox_

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9260

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16724