Самотня дурня

Ruslana

Я відкриваю очі, навколо — лиш тиша, Сподіваюсь почути хоча б якийсь крок. Знову сама я залишилась, Сумно, та звикла вже до цих мук. Сама одягнусь, причешусь. Їсти знайду, розігрію. Як завжди, я чимось займусь, Нудьгу свою розвію. Я виросла такою, А не народилась. Самотня я завжди була, В мені дитина помирала. Хто це? Хто це? Невже я? Ховалась я за деревом, у шафі, Аби частиною не стати всіх цих жахів. Щасливою я була... Подумати глибше, так не скажеш. Сама не знаю, ким була, Тепер уже навіть і не знайдеш Ту відповідь на всі питання, що чекала. А може, й душі ти і не мала? Слів просто так ти не вгадаєш, Того, що було, вже не маєш. Невже? А як же вся ця дурня, Що заснути не дає, Вбиває щодня?

2025-01-03 22:55:39

Інші вірші поета

Вогонь і Гроза: Гімн незламності Монохром Довга пауза у серці Сміття

Інші поети

Merian Varner

@merian_varner

Young Writer

@ZaraMehar

Panda

@Asma_Tic

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1774

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5396