Самотня дурня
Я відкриваю очі, навколо — лиш тиша, Сподіваюсь почути хоча б якийсь крок. Знову сама я залишилась, Сумно, та звикла вже до цих мук. Сама одягнусь, причешусь. Їсти знайду, розігрію. Як завжди, я чимось займусь, Нудьгу свою розвію. Я виросла такою, А не народилась. Самотня я завжди була, В мені дитина помирала. Хто це? Хто це? Невже я? Ховалась я за деревом, у шафі, Аби частиною не стати всіх цих жахів. Щасливою я була... Подумати глибше, так не скажеш. Сама не знаю, ким була, Тепер уже навіть і не знайдеш Ту відповідь на всі питання, що чекала. А може, й душі ти і не мала? Слів просто так ти не вгадаєш, Того, що було, вже не маєш. Невже? А як же вся ця дурня, Що заснути не дає, Вбиває щодня?
2025-01-03 22:55:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5399
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5028