Каміння
Широкі ріки, води глибокі, Течуть наші дні, вже не видно дороги. Шлях розбитий, каміння та ями, Не знаєш знову як звідси тікати. Лиш чуєш думки, Що в Дніпро всі стікають. Течуть, течуть, Та й спокою не знають. Стріляй, стріляй. Лиш цільсь точніше, І не побачиш ти картини жахливіше. Життя вже не має, Не дихає тіло, Нікому немає до цього діла. "Смерть - це не страшно" Невже це скаже вам кожний? Дурня! Життя хоче текти, як нестримна ріка. Нажаль, зупинило каміння Дива.
2018-08-30 19:23:32
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8884
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156