Мо' нічого й не було
Моя душа плаче, А серце так скаче. Побиті всі вітражі. Твоє слово не скаже І спогад не покаже Коли й де ми стали чужі. Як знедолені вітрами Ми стали міражами Палавших в душах вогнів. Хто ж скаже мені тихо За які гріхи те лихо, Що надвоє ділить світів. Хто ж міг нам сказати, Що кохати й страждати Одна мука й ми як святі. Світ так обернуло І нас повернуло. І там де був захід Побачиш ти схід. Мо' нічого не було І мить промайнула. І помітно лиш слід Де тиша йде вслід. І тепер нам невідомо Де шукати знайоме Серед яких темних лісів. І кожен наш спогад Як лишній здогад, Що разом тепер лиш у сні. Ось так ми й живемо І життя ми прядемо, А в серці наші болота густі. Тому так добре я знаю Що повільно вмираю Бо моя слабкість є у тобі.
2018-02-15 09:41:57
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1658
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8389