Мо' нічого й не було

rocusan

Моя душа плаче, А серце так скаче. Побиті всі вітражі. Твоє слово не скаже І спогад не покаже Коли й де ми стали чужі. Як знедолені вітрами Ми стали міражами Палавших в душах вогнів. Хто ж скаже мені тихо За які гріхи те лихо, Що надвоє ділить світів. Хто ж міг нам сказати, Що кохати й страждати Одна мука й ми як святі. Світ так обернуло І нас повернуло. І там де був захід Побачиш ти схід. Мо' нічого не було І мить промайнула. І помітно лиш слід Де тиша йде вслід. І тепер нам невідомо Де шукати знайоме Серед яких темних лісів. І кожен наш спогад Як лишній здогад, Що разом тепер лиш у сні. Ось так ми й живемо І життя ми прядемо, А в серці наші болота густі. Тому так добре я знаю Що повільно вмираю Бо моя слабкість є у тобі.

2018-02-15 09:41:57

Інші вірші поета

Розгубився за вітром видно Я залишаюсь Люди - бетонні споруди На душі гримлять канонади

Інші поети

lys

@plusbleuquetesyeux

Софія Гладковська

@sofiya_gladkovska

'ㅅ'

@Byun_ikram614

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

5257

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17080