Скажи мені чому?
rocusan
Скажи мені нарешті чому? Так важко все це тримати І вже все, що треба роблю, А у тебе все звичка кидати. Хто керує думками у голові? Ким нам у світі цьому стати Аби врешті та трохи любові Тихенько у душу забрати? Вже ніяк не повернути час І скільки вічності ще ми згаєм? Той маяк давно вже погас, А куди податись досі не знаєм. Невже відповіді дати складно, Невже дивина, що Бога нема І між людьми давно не ладно А ти коли треба казати - німа.
2018-02-22 07:01:06
0
0
Інші вірші поета
Знаєте, то є така мука - кохати. Не На душі гримлять канонади Розгубився за вітром видно
Інші поети
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1481
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4225