Скажи мені чому?

rocusan

Скажи мені нарешті чому? Так важко все це тримати І вже все, що треба роблю, А у тебе все звичка кидати. Хто керує думками у голові? Ким нам у світі цьому стати Аби врешті та трохи любові Тихенько у душу забрати? Вже ніяк не повернути час І скільки вічності ще ми згаєм? Той маяк давно вже погас, А куди податись досі не знаєм. Невже відповіді дати складно, Невже дивина, що Бога нема І між людьми давно не ладно А ти коли треба казати - німа.

2018-02-22 07:01:06

Інші вірші поета

Розгубився за вітром видно Потрібне десь поруч Вірші не приносять слави. Не

Інші поети

Kurt Mattson

@kurtmattson

typeof null

@heavens_are_fake

Юлія Гаргат

@Yuliia_Harhat

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15861

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1227