Уяви
(18+)
Уяви: двері твого кабінету, Зачинені щільно, і нас під столом, Де ми по черзі одну сигарету Пускаємо димом густим у вікно. І наші тіла, тремтячі і голі: Укрита волоссям плечей гострота. Залишені поза призначені ролі. У тиші думок я цілую вуста. Крізь ґрати на вікнах сонце морозне Бавиться іскрами у твоїх очах. Все, що між нами, це так несерйозно: Від пʼят до зіниць несерйозно, хоча… Твій аромат збереже моє тіло, Від парфумів колись набрякне гортань, Та все це пусте: я тут і щаслива. Ми знову у світі безцінних мовчань. Ми палимо вдвох одну сигарету, Пальці так ніжно торкаються ребер. Зупинено час і цілу планету. Є лиш жага й нескінченна потреба. Цей кабінет. Двоє оголених нас. І наш із тобою найбільший секрет. Та шкода, що в цьому є дивний нюанс: Ми навіть не палимо вдвох сигарет…
2024-01-03 20:58:54
18
37
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (37)
Dmitri Lokashincofe
@Maria_Kn о, кохнка Янко зьявилася-що тройнічок замутим?
Відповісти
2024-02-07 20:51:33
1
Лео Лея
Гарно написано, чудово передані почуття і відчуття👍
Відповісти
2024-02-09 15:07:41
1
Сніданок з Едемом
Крута🔥
Відповісти
2024-02-09 15:30:10
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2727
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5139