Уяви

Nadine Tikhonovitch

(18+)
Уяви: двері твого кабінету, Зачинені щільно, і нас під столом, Де ми по черзі одну сигарету Пускаємо димом густим у вікно. І наші тіла, тремтячі і голі: Укрита волоссям плечей гострота. Залишені поза призначені ролі. У тиші думок я цілую вуста. Крізь ґрати на вікнах сонце морозне Бавиться іскрами у твоїх очах. Все, що між нами, це так несерйозно: Від пʼят до зіниць несерйозно, хоча… Твій аромат збереже моє тіло, Від парфумів колись набрякне гортань, Та все це пусте: я тут і щаслива. Ми знову у світі безцінних мовчань. Ми палимо вдвох одну сигарету, Пальці так ніжно торкаються ребер. Зупинено час і цілу планету. Є лиш жага й нескінченна потреба. Цей кабінет. Двоє оголених нас. І наш із тобою найбільший секрет. Та шкода, що в цьому є дивний нюанс: Ми навіть не палимо вдвох сигарет…

2024-01-03 20:58:54

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (37)

Dmitri Lokashincofe

@Maria_Kn о, кохнка Янко зьявилася-що тройнічок замутим?

Відповісти

2024-02-07 20:51:33

Лео Лея

Гарно написано, чудово передані почуття і відчуття👍

Відповісти

2024-02-09 15:07:41

Сніданок з Едемом

Крута🔥

Відповісти

2024-02-09 15:30:10

Інші вірші поета

Обернений відлік Серце небоги Не тільки сонце Своєю дорогою

Інші поети

Seyfe

@Seyfe

Dreams

@Chevalpinou_

Airad

@dassha

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16640

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3375