Ти вийшла...
Ти вийшла, ніби з мого сну, Пройшовши крізь серцеві брами, Душа натягнута в струну Відлунням місячної драми. Ти прийшла, як спогад ніжний, Усі кордони перетнувши, Ти прийшла, як образ книжний, Мого бажання не збагнувши. І крок за кроком йому в такт, Ти вийшла, ніби з мого серця, І страх замовк, замовк теракт, Осліпли темні очі-скельця. Увібравши кожну ноту, Ти вийшла, ніби з тої пісні, Що лилася про свободу, І ще мені наснишся після.
2024-07-15 19:16:24
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2286
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3342