Ти вийшла...
Ти вийшла, ніби з мого сну, Пройшовши крізь серцеві брами, Душа натягнута в струну Відлунням місячної драми. Ти прийшла, як спогад ніжний, Усі кордони перетнувши, Ти прийшла, як образ книжний, Мого бажання не збагнувши. І крок за кроком йому в такт, Ти вийшла, ніби з мого серця, І страх замовк, замовк теракт, Осліпли темні очі-скельця. Увібравши кожну ноту, Ти вийшла, ніби з тої пісні, Що лилася про свободу, І ще мені наснишся після.
2024-07-15 19:16:24
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2509
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1927