А я не знала...

Nadine Tikhonovitch

А я не знала, що так боляче любити, Що так сильно можна покохати, Що запитаю я: чи варто жити, Що зможу я колись собі збрехати... А я не знала, якою мить буває довгою, Що для нас насправді значить час, Що піду колись чужою я дорогою, Як впливає сильно світ на нас... Що перестану бути вільною, Повірю в бога і скажу "Амінь", Я не знала, що можу бути сильною, Що витру сльози, поховавши біль... А я не знала, що ми з тобою різні, Що без тебе пеклом стануть ночі, Що колись вже стане пізно В зірках шукати твої очі... А я не знала, що можу я любити, А я не знала, як б'є любов серця, Що без тебе зовсім важко жити, Що лише твоєю буду до кінця!

2020-02-02 12:49:32

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Александр

Очень мелодично.

Відповісти

2020-02-02 13:22:39

Nadine Tikhonovitch

@Александр спасибо)

Відповісти

2020-02-02 13:23:31

Подобається

Nadine Tikhonovitch

Благодарю..

Відповісти

2020-02-09 11:52:43

Подобається

Інші вірші поета

Не хочу про минуле Я знову зриваюся... Життя, якого нема Таке кохання - це боляче!

Інші поети

Hell_ga

@Hell_ga

Arin lee

@XxunchartedXx

TEJA

@TEJA

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10948

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2172